Медичне обслуговування

  Профілактика грипу  

 Профілактика шкіряних хвороб

Профілактика захворювань опорно-рухового апарату

Профілактика харчових отруєнь

 Освітній проєкт "Комп'ютер та зір" 

Профілактика захворювання на туберкульоз:

• Особливості зараження на туберкульоз
• Профілактичні заходи сучасної медицини
• Що треба знати про туберкульоз

Лікування й профілактика педикульозу

Кір, що це таке та як з цим боротися?

             Кір - це висококонтагіозне (надзвичайно заразне) гостре вірусне захворювання. В основному кором хворіють нещеплені діти, що відвідують заклади дошкільної освіти. Підлітки й дорослі, що раніше не хворіли кором, та не отримали вакцину проти нього, також залишаються надзвичайно сприйнятливими до цієї інфекції.

Як відбувається зараження кором?

       Джерелом інфекції є хворі кором люди з моменту появи перших ознак хвороби до п'ятого дня від початку висипань. У випадку зараження, після контакту із хворим проходить від 7 до 17 днів, перш ніж хвороба проявиться (інкубаційний період).

Кір - це повітряно-краплинна інфекція. Вірус попадає в організм через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і око від хворої кором людини, яка поширює його при диханні, розмові, чханні та кашлі.

Вірус кору дуже летучий - з потоком повітря він може попадати в сусідні приміщення й навіть на інші поверхи будинку через вікна, вентиляцію, замкові щілини, тому заразитися можна, просто перебуваючи в одному будинку із хворим. При цьому вірус швидко гине в зовнішньому середовищі, тому поширення інфекції через предмети (постільну білизну, одяг, іграшки), а також через третіх осіб, що контактували із хворим, практично неможливо. Приміщення, де перебував хворий кором, досить провітрити, щоб у ньому можна було перебувати без ризику заразитися. Дезінфекція не потрібна.

Як протікає захворювання на кір?

     Хвороба починається гостро: дитина скаржиться на сильний головний біль, слабкість, температура може підвищуватися до 40ºC, апетит відсутній. Незабаром з'являються нежить, кашель - звичайно сухий, болісний, або гавкучий - при ларингіті. Горло в дитини червоне, набрякле, шийні лімфовузли збільшені. Характерне запалення слизової оболонки око - кон'юнктивіт. Його прояви при кору яскраво виражені: очі червоніють, з'являється сльозотеча, світлобоязнь, згодом з'являються гнійні виділення. На другий-третій день хвороби на ньобі з'являються рожеві крапкові висипання (енантема), а на слизовій оболонці щік, ясен і губ - характерні для кору малесенькі білуваті цятки (плями Бєльського-Філатова-Коплика). І те, і інше можна побачити до появи висипу на тілі.

     На 4-5 день хвороби з'являється висип - спочатку на шкірі голови, за вухами, на обличчі. Наступного дня вона поширюється на тулуб, ще через день - на руки й ноги. Коровий висип являє собою численні дрібні червонуваті цятки і пухирці, які мають тенденцію до злиття й утворення більших плям. У період появи висипи стан дитини різко погіршується - знову підвищується температура, підсилюються катаральні явища (нежить, кашель), загострюється кон'юнктивіт. Дитина млява, відмовляється від їжі, спить неспокійно.

     Якщо немає ускладнень, то з четвертого дня від початку висипань наступає поліпшення стану. Сип або зникає зовсім, або переміняється пігментацією й ділянками лущення шкіри. Зникнення висипу відбувається в порядку, зворотньому його появі. У дитини нормалізується температура, проходять катаральні явища - вона поступово видужує.

Можливі ускладнення

     У наші дні при вчасно початому грамотному лікуванні ускладнення при корі бувають нечасто. Більшість дітей (на відміну від дорослих) переносять цю хворобу без наслідків. Ускладнення частіше виникають у дітей до року, недоношених, з малою масою тіла, алергіків.

     Перебіг хвороби може ускладнюватися ураженням дихальної системи: ларингітом, трахеїтом, бронхітом, пневмонією; око - кон'юнктивітом, блефаритом; травної системи - диспепсії; запаленням середнього вуха - отитом або слухової труби - евстахеїтом. У маленьких дітей часто буває стоматит.

Найважчі ускладнення кору, які, на щастя, зустрічаються рідко, торкаються головного мозку - менінгіт і енцефаліт.                   

 Лікування та догляд

        Неускладнений кір лікують дома, обов'язково під спостереженням лікаря. При важкому перебігу хвороби, розвитку ускладнень, можлива госпіталізація.

Лікар призначає дитині лікування, яке допомагає впоратися із симптомами хвороби й підтримати імунітет: вітаміни А та С, жарознижуючі засоби на основі парацетамолу або ібупрофену; таблетки або мікстури для полегшення кашлю; антигістамінні засоби; судинозвужувальні краплі в ніс; краплі й мазі для очей тощо. Антибіотики призначаються тільки при приєднанні вторинної інфекції й розвитку ускладнень (отит, бронхіт, пневмонія  тощо).

    У кімнаті, де перебуває хвора дитина, необхідно щодня робити вологе прибирання. Провітрювання повинні бути якнайчастіше. Штори краще тримати закритими, тому що при корі спостерігається світлобоязнь. Постільна білизна й піжама хворої дитини повинні бути свіжими. Дитину треба часто й багато напувати простою водою, компотами, морсами. Їжа повинна бути легка, що щадить: кисломолочні продукти (кефір, йогурт, кисляк); овочеві супи; овочеві й фруктові пюре; відварене протерте м'ясо (нежирна телятина, курка, індичка).

    Після перенесеного захворювання на кір дитина дуже ослаблена: якийсь час вона може почувати себе не занадто добре, погано їсти, вередувати, швидко втомлюватися. Її імунна система ще мінімум два місяці залишається надзвичайно сприйнятливою до будь-якої інфекції. Треба намагатися оберігати його від зайвих контактів, навантажень, стресів, переохолодження тощо. Велику увагу варто приділити його харчуванню, порадитися з лікарем з приводу приймання вітамінів.

Профілактика кору

      У людини, що перехворіла  на кір, на все життя зберігається імунітет до цієї інфекції - випадки повторних захворювань одиничні.

      Основний спосіб профілактики цієї інфекції - активна імунізація. Вакцинація проти кору проводять дітям у віці 12 місяців, ревакцинація - у шість років. Імунізація проти кору також проводиться раніше не прищепленим  підліткам, якщо й не боліли кором, у віці 15-17 років і дорослим у віці до 35 років.

        Людина, яка  контактувала із хворим кором, і при цьому раніше не хворіла та  не щеплена проти цієї інфекції, можливе проведення пасивної імунізації. Уведення імуноглобуліну протягом перших днів після контакту може захистити від хвороби або забезпечити легкий її перебіг.