Комунальний заклад "Харківський ліцей № 9 Харківської міської ради"
 
Якість освіти починається зі стратегічного бачення майбутнього





Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Новини


15 квіт. 2024
Стартував серіал «Вчимося разом»: як подолати стрес під час війни
Практичні матеріали для цього — у новому освітньому серіалі на платформі «Дія.Освіта» «Вчимося разом». Вісім серій розроблено фахівцями ГО Gen.Ukrainian та Мінцифри.

12 квіт. 2024
Участь у засіданні РМО учителів 2-х класів
11 квітня пройшло засідання РМО учителів 2-х класів.

10 квіт. 2024
Розширено перелік довідкових матеріалів з фізики на НМТ
Український центр оцінювання якості освіти розширив перелік довідкових матеріалів з фізики, якими зможуть скористатись учасники національного мультипредметного тесту під час іспиту.

Всі новини

Наш ліцей

У період з 01.09.1956 по 11.11.1986 заклад мав назву «Середня школа № 9 м. Харкова»
У період з 12.11.1986 по 14.12.1995 заклад мав назву «Середня загальноосвітня школа № 9 ім. Ленінського комсомолу Київського району м. Харкова» (Постанова Ради міністрів Української РСР № 390 від 12.11.1986 року)
У період з 15.12.1995 по 23.06.2003 заклад мав назву «Комунальна установа «Загальноосвітня школа № 9 І-ІІІ ступенів Київського району м. Харкова»» (Рішення Представництва Фонду Державного майна України у м. Харкові № 14128 від 15.12.1995 року)
У період з 24.06.2003 по 01.02.2005 заклад мав назву «КЗ освіти «Технологічний ліцей № 9 Київського району м.Харкова»» (Рішення Харківської міської ради № 127/03 від 24.06.2003 року)
У період з 02.02.2005 по 12.06.2023 заклад мав назву «Харківський технологічний ліцей № 9 Харківської міської ради Харківської області» (наказ Управління освіти головного управління з гуманітарних і соціальних питань Харківської міської ради  № 27 від 02.02.2005)
Відповідно до Рішення 16 сесії 8 скликання Харківської міської ради від 13.06.2023 № 378/23, заклад перейменований на комунальний заклад «Харківський ліцей № 9 Харківської міської ради»

 

Про ліцей

 

    Вступаючи до XXI століття, в так зване "інформаційне суспільство", треба готувати молодь до вільного володіння інформаційними технологіями, які у найближчі декілька років відіграватимуть визначну роль в економіці розвинених країн. З освітньої думки, найбільший вплив комп'ютерів на суспільство полягає в тому, що вони спонукають людей із самого раннього віку до творчості.

   Ось чому націленість на найширше впровадження комп'ютерної техніки, інформаційних технологій у всі сфери ліцейської навчально-виховної системи є принципово важливою. Справа не тільки в тому, що володіння комп'ютером сьогодні є невіддільною частиною освіти кожної людини: ПЕОМ можна розглядати сьогодні як засіб комунікації та джерело інформації. Привабливість використання комп'ютера полягає ще й у тому, що він є мало не ідеальним інструментом для дослідницької роботи учнів, для вивчення методів моделювання, для навчання працювати з інформацією.

   Остання проблема, яка повинна бути віднесена до категорії найважливіших, - це модель освіти.

   Наявні моделі освіти можна умовно поділити на інформаційну, коли головним є опанування учнем певної і досить великої кількості знань, коли всі задачі для учнів формулюються точно, з необхідною кількістю даних, і проблемну, яка пов'язана з інтенсифікацією процесів мислення в умовах відсутності достатньої кількості необхідних вхідних даних, або їх надлишку. Згідно з наявними теоріями навчання, ці моделі дуже погано поєднуються. Застосування комп'ютера, а особливо вивчення його як високоінтелектуального пристрою, певною мірою знімає вказану суперечність. З'являються не видумані, реальні задачі, які потребують вирішення, а мотивація учня, як правило, для цього є достатньою і може бути ефективно використана.

   Практика показала, що проста сума знань не дає гарантії успішної кар'єри навіть для обдарованих особистостей. Український парадокс полягає у тому, що люди, які мають високорозвинений інтелект, зовсім не обов'язково (скоріше навпаки) посідають у суспільстві відповідне становище.

   Сьогоденному випускнику потрібна не просто будь-яка визначена попереднім досвідом сума знань. Він повинен мати навички самостійного застосування одержаного багажу в конкретних життєвих ситуаціях. Проблемна модель більш притаманна для системи освіти розвинутих західних країн, і тому необхідно детально знайомитися й переймати її застосування саме у цих країнах, маючи на увазі створення своєї інтегрованої моделі освіти, яка б гармонійно поєднувала традиційну інформаційну основу з суттєвим перенесення центру ваги на втілення проблемного підходу.