Запитання психологу. Зворотній зв'язок.

Діти – одна з найбільш вразливих груп під час екстремальних ситуацій. Вони потребують особливої уваги і турботи. 

Діти різного віку не однаково сприймають ситуації небезпеки. Аби надати максимально ефективну допомогу маленькій чи вже майже дорослій особистості важливо враховувати психологічну специфіку її віку.

Немовлята

• Хоча діти в такому віці не розуміють, що саме відбувається довкола, проте вони чудову зчитують емоційний стан дорослого. Тому говоріть спокійним і ніжним голосом;
• За можливості, дотримуйтесь режиму годування і сну;
• Пам’ятайте, дитині важливий фізичний контакт – частіше обіймайте і притискайте її до себе.

Маленькі діти

• Приділяйте їм більше часу й уваги. В стресовій ситуації вони можуть гостро переживати почуття самотності і незахищеності;
• Частіше нагадуйте, що вони в безпеці;
• У маленькому віці діти часто приписують собі відповідальність за події, що відбуваються. Поясніть, що вони не винні в тому поганому, що сталося;
• Намагайтеся не розлучати маленьких дітей з їхніми братами, сестрами та близькими;
• За можливості, дотримуйтесь звичних для них процедур та режиму дня;
• Простими словами відповідайте на запитання про те, що сталося, не озвучуючи страшні деталі;
• В складних ситуаціях діти часто намагаються не відходити від дорослого, чіпляються за нього. Дозвольте їм це робити;
• Стрес може почати проявляється через поведінку, притаманну більш ранньому віку: нічний енурез чи смоктання пальця. Будьте терплячим, не сваріть їх. За можливості, створіть дітям умови для ігор та відпочинку, щоб вони могли відволікатися від подій.

Діти старшого віку і підлітки

• Емоційно підлітки все ще дуже вразливі. Важливо не залишати їх самих зі стресом. Приділяйте їм час і увагу;
• Допоможіть їм дотримуватися звичного режиму дня.
• Не приховуйте інформацію. У підлітковому віці діти вже чудово розуміють всю специфіку ситуації, що відбувається. Надайте їм факти про те, що трапилося, та поясніть, що відбувається зараз;

• Прослідкуйте які канали дивляться і читають діти, щоб обмежити їх від фейкової або агресивної інформації;
• Дозвольте їм сумувати. Не очікуйте, що вони будуть сильними.
• Вислухайте їхні міркування і страхи, не засуджуючи їх;
• Чітко окресліть правила та очікування від них. Поговоріть із ними про те, як їм краще діяти, щоб не постраждати;
• Підтримуйте їхнє прагнення бути корисними та надайте їм таку можливість.

Реакція на травмувальну ситуацію та стрес у кожної людини може бути різною. Проте страх – абсолютно природна й дуже корисна реакція організму, що дозволяє мобілізуватися за небезпеки. Усвідомлення цього допомагає тримати розум ясним у будь-якій ситуації. Як допомогти під час війни, як допомогти собі й іншим за переживання сильного страху.

Проговорюйте страх.

Сформулюйте подумки, а потім промовте вголос, що викликає у вас страх. Якщо є можливість, поділіться своїми переживаннями з оточенням. Проговорений страх стає меншим.

Дихальні вправи.

Не втрачайте контроль над диханням. Чергуйте глибоке й неглибоке дихання.

· Зробіть глибокий вдих;

· Затримайте дихання на 1–2 секунди;

· Видихніть;

· Повторіть вправу 2 рази;

· Потім зробіть 2 нормальних (не глибокий) повільних вдихи-видихи.

Пийте воду.

Пийте воду невеличкими ковтками, потримайте її в роті. Коли організм має змогу пити, їсти, ковтати, мозок сприймає це, як сигнал, що все добре, тіло працює.

«Формулу безстрашності»

· закрийте на мить очі, зробіть 8–10 коротких та енергійних вдихів та повільних і тривалих видихів.

· кілька разів напружте й розслабте м’язи тіла.

· повторіть подумки 2–3 рази «формулу безстрашності»:

Я спокійний і впевнений у собі;

Я впевнений у … (моїх рідних, моїй армії, моїх друзях), вони ніколи не підведуть;

Я рішучий і сміливий;

Я до всього готовий і все зможу;

Я, як сталева пружина – потужна, пружна, незламна;

Моє тіло повністю підвладне мені;

Я спокійний і впевнений у собі, я вирішував більш складні завдання, вирішу і це;

Я до всього готовий і все зможу.

Як допомогти дитині подолати страх?

· покладіть руку дитини собі на зап’ястя, щоб вона відчуває ваш спокійний пульс. Це сигнал «Я зараз поряд, ти не один!»;

· дихайте глибоко й рівно. Спонукайте постраждалого дихати в одному з вами ритмі;

· вислухайте дитину, якщо вона говорить. Проявляйте зацікавленість, розуміння та співчуття;

· зробіть дитині легкий масаж найбільш напружених м’язів тіла;

· якщо дитина плаче, дайте їй цю можливість проявити та пережити свої почуття.

СТРЕС та як з ним впоратись?

Стрес дуже часте явище в нашому світі. Тисячі вражень, завдань та очікувань, які ми щоденно зустрічаємо, можуть накопичуватися та викликати стрес.
Стрес призводить до виснаженості, проблем зі сном, погіршення імунної системи та зниження продуктивності
Саме тому важливо піклуватися про себе, навчитися слухати своє тіло та розуміти, коли воно вимагає відпочинку.
 Вправи та рекомендації для подолання стресу, зняття напруги та покращення психофізичного стану:

• Глибоке або «квадратне» дихання: на 4 рази видихай повільно через ніс, затримай дихання на 4 рази, вдихай повітря на 4 рази, затримай дихання на 4 рази, повторюй такий алгоритм кілька разів допоки стане легше.
• М'язова релаксація: напружуй і розслабляй все тіло або окремий мʼяз по черзі, зосередь увагу на відчуттях.
•  Медитація: сідай в комфортному положенні, закрий очі та сконцентруйся на своєму диханні. Спробуй відволіктися від негативних думок, аби побути в стані спокою.
•  Послухай спокійну розслаблюючу музику, або ту яка тебе заспокоїть.
  І пам’ятайте про те, що ваше здоров’я та самопочуття важливі. Піклуйтесь про себе та відпочивайте!

Як проявляється апатія та чому вона з’являється?

Апатія викликає багато негативних наслідків і думок. Люди починають відчувати, наче це триває так довго, що ніколи не закінчиться та що нічого не відбувається, немає ніяких зсувів. Через це вже не хочеться ні відчувати, ні щось робити – просто лежати.

Що робити з апатією?

• СКОНЦЕНТРУЙТЕСЯ НА ТОМУ, ЩО МОЖЕТЕ КОНТРОЛЮВАТИ.

Незалежно від того, ви в безпеці чи ні, варто максимально сконцентруватися на речах, які ви можете зараз контролювати. Безсилля з’являється від того, що ви не можете змінити ситуацію глобально, тому не ставте собі ціль власноруч, зусиллям однієї людини зупинити війну. Краще подбайте про те, щоб ви й ті, хто з вами поруч, почували себе краще. 

• СПІЛКУЙТЕСЯ.

Так, зараз хочеться закритися від усього світу та загорнутися у свій клубок зі стражданнями. Проте це не найкраща ідея, ви лише продовжите варитися у своїх емоціях і відчутті несправедливості. Краще спробуйте поговорити з людьми: ви зможете отримати емоційну підтримку, зрозуміти, що в цьому відчутті не одні або принаймні випустити свої думки та переживання, перестати тримати їх у собі. Відчуття єдності зараз дуже необхідне, щоб триматися та вірити в перемогу, і його можна знайти в спілкуванні з іншими. 

• ДОЗВОЛЬТЕ СОБІ ПОМІЧАТИ ПОЗИТИВНЕ ТА ХОРОШЕ.

Здається, що зараз не можна відчувати позитивних емоцій. Проте тим, що ви постійно плачете, навряд чи зможете комусь допомогти, а собі нашкодите точно. Дозвольте собі помічати хороше: те, як граються діти, муркотять коти, коли їх гладити, який смачний був сьогодні чай. Насолоджуйтеся цими маленькими моментами, щоб не погрузнути в апатії.