21.03.2023

 21 березня – Всесвітній день поезії

«Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі.» Л. Костенко

Згідно резолюції 30-ї сесії ЮНЕСКО, яка проходила в 1999 році в Парижі, було прийнято рішення щорічно відзначати 21 березня Всесвітній день поезії (World Poetry Day). В українському календарі Всесвітній день поезії вперше з’явилося у 2004 році і відзначають його на державному рівні. 

Поети України. Клуб поезії

Поезії Ліни Костенко

Богдан Ступка, вірш Ліни Костенко "Крила"

Тарас Григорович Шевченко. Сон

• 20.03.2023

20 березня – Всесвітній день казки

«Казка, фантазія – це ключик, за допомогою якого можна відкрити джерела думки і слова. Без казки, без гри уяви дитина не може жити… Казка – це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови». 

В. Сухомлинський

Язиката Хвеська. Українська народна казка

Літературна вікторина "Казковий дивосвіт"

Казки українською

• 09.03.2023

Т.Г. ШЕВЧЕНКО І ХАРКІВЩИНА

ПОВНІ ТЕКСТИ ТВОРІВ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

Невідомий Шевченко

Художнє кіно

Мнемотаблиці для розучування віршів Тараса Шевченка

• 03.03.2023

3 березня – Всесвітній день письменника

3 березня кожного року весь світ відзначає професійне свято – День письменника. Подію заснував ПЕН-клуб (міжнародне об’єднання письменників) у 1986 році. В Україну свято прийшло аж у 2012 завдяки ініціативі української письменниці Лариси Ніцой.

НАЙКРАЩІ УКРАЇНСЬКІ КНИЖКИ 2022 РОКУ ЗА ВЕРСІЄЮ ПЕН  

• 25 ЛЮТОГО — 152 РІЧНИЦЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

• 

• 21 ЛЮТОГО — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

• 

• 20 ЛЮТОГО — ДЕНЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

• 

• 19 ЛЮТОГО — ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ГЕРБА УКРАЇНИ

• 

• 14 ЛЮТОГО — ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА

• 29 січня 2023

День пам'яті Героїв Крут

До дня пам'яті Героїв Крут. Соціальний ролик.

Бій під Крутами – як це було

Реквіем до Дня Пам'яті Героїв Крут - 1918

• 27 січня 2023

27 СІЧНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Голокост – це не лише історія, але й застереження

Голокост

• 23 січня 2023

Цьогоріч 23 січня виповнилося 130 років з дня народження Павла Тичини, українського поета, перекладача, публіциста, громадського та державного діяча. 

Маловідомі факти про Павла Тичину

1. При народженні був записаний у метричній книзі як «Павелъ Григорьевъ Тычининъ».  В одній із анкет стверджував, що справжнє його імя — Тичина Павло Григорович, але «чомусь батькові забажалось Тичина переробити на Тичинін — і це останнє у мене по всіх документах, кінчаючи середньою школою». На схилі літ згадував, що предки його належали до козацької старшини, а «у так званих «полуботківських міліонах» було ще й наше прізвище», але точна генеалогія поета не встановлена.
2. Першою вчителькою Павла (після батька) була Серафима Миколаївна Морачевська, яку він згадував усе життя і якій присвятив однойменну поему.  Саме вона порадила віддати здібного хлопчика в один із монастирських хорів Чернігова, де за свій спів він мав можливість продовжити навчання.
3. У 9 років Павло Тичина став співаком архієрейського хору при Єлецькому монастирі. Регент хору виділяв Павла з-поміж інших хлопчиків-співаків, доручав йому навчати нотної грамоти новачків. Серед «учнів» Павла Тичини були і його молодший брат Євген та майбутній знаменитий хоровий диригент Григорій Верьовка. Як правило, навчання відбувалося на могилі Леоніда Глібова, похованого в Чернігові на території Троїцького монастиря.
4. Павло Тичина мав неабиякий хист до малювання. У старших класах він пройшов ґрунтовну художню школу у викладача малювання Михайла Жука. Він також увів Павла Тичину в коло чернігівської інтелігенції, познайомив із Михайлом Коцюбинським.
5. Писати вірші почав з 1906 року, наслідуючи Олександра Олеся та Миколу Вороного. Перший вірш – «Ви знаєте, як липа шелестить» – побачив світ у 1912 році в першому номері журналу «Літературно-науковий вісник» з подачі Михайла Грушевського, якому зошит з поезіями Тичини передав  Коцюбинський.
6. Був членом Чернігівського самостійницького братства — молодіжної підпільної організації, яку очолював Василь Еллан-Блакитний. У 1916 році Братство відрядило Павла Тичину до Києва з метою налагодження зв’язків з іншими самостійницькими групами.
7. Коли розпочалася Перша світова війна, Київський комерційний інститут перевели до Саратова і Тичина, щоб скласти зимові заліки 1915 року, мав добиратися туди в теплушках. Ця поїздка позначилася на здоров’ї- у поета діагностували переродження серця. Поет Володимир Самійленко запросив Павла до себе в Добрянку, де познайомив із сестрами Коновал. Саме Інні Коновал Тичина зізнавався у відомому вірші «О, панно Інно»: «Сестру я вашу так любив, дитинно, злотоцінно», маючи на увазі її сестру Наталку. На жаль, бути разом їм не судилося – Наталка померла від сухот.
8. Під час окупації Києва у 1919 році військами Денікіна Тичина кілька днів переховувався у склепі на Байковому кладовищі разом з Василем Елланом-Блакитним, Степаном Васильченком та іншими друзями. Їжу та найсвіжіші новини йому приносила Ліда Папарук, яка у 1939 році, після 23 років знайомства стала його дружиною.
9. На початках Павло Тичина був щирою релігійною людиною. У 1921 році він долучився до створення УАПЦ разом з іншими моральними авторитетами того часу – академіками Агатангелом Кримським та Сергієм Єфремовим, професорами Володимиром Чехівським, Василем Данилевичем, Григорієм Стороженком та Петром Стебницьким, композитором Кирилом Стеценком, письменниками Людмилою Старицькою-Черняхівською та Григорієм Косинкою.
10. Тичина самотужки досконало опанував майже 20 іноземних мов, а зокрема — вірменську, грузинську, арабську, турецьку, єврейську, був діячем Асоціації сходознавства УАН, членом-кореспондентом Болгарської АН. Під час евакуації в Уфу попросив учителя башкирської. Збереглися переклади Павла Тичини українською мовою з сорока мов світу, зокрема поезій Пушкіна, Лєрмонтова, Блока, Янки Купали, Якуба Коласа, Іллі Чавчавадзе, Церетелі, Донелайтіса, Христо Ботева тощо.
11. Вірш «Партія веде» був написаний у 1933 році як піонерський марш, але текст був відхилений дитячим журналом як невдалий. І лише після публікації в газеті «Правда» почалося його тріумфальне сходження.
12. Далеким пращуром П. Тичини був полковий старшина Гнат Тичина — один із найближчих соратників гетьмана П. Полуботка. Сам поет писав, що його прізвище фігурувало в переліку спадкоємців гетьмана, який 1907 р. опублікував професор О. Рубець. Якби уряду СРСР вдалося домовитися з британськими властями про видачу золота П. Полуботка (а такі спроби робилися й неодноразово), то П. Тичина цілком міг би виступити в ролі особи, в чиї руки формально належало передати спадщину. Відомо, що 1935 р. він відвідував Лондон. Через це його прізвище ніколи не фігурувало в протоколах допитів письменників, ув’язнених НКВС, і репресії йому не загрожували.
13. Павло Тичина кілька разів брав участь у конкурсах на написання гімну. У 1919 році він подав свій «Революційний гімн», де були рядки «Все прямуєм, все працюєм, буржуазний світ руйнуєм!» на конкурс на створення гімну Радянської України. Перемогу тоді здобув «Інтернаціонал» Ежена Потьє у перекладі Миколи Вороного. А у 1949 році він таки став автором гімну Української РСР, який починався зі слів «Живи, Україно, прекрасна і сильна…», який існував до 1991 року.

• 22 січня 2023

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Список корисних матеріалів та ресурсів:

Історичний серіал 10 Днів Незалежності України. Серія 3: День Соборності: як об’єдналися дві частини України.  

Акт Злуки — від Соборності до краху держави // Історія без міфів.  

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки. 

Соборність України. «Живий ланцюг» 1990 року в архівних фотографіях.

Настільна гра «Українська революція 1917-1921 рр.» від Українського Інституту Національної Пам’яті, її Android та IOS-версії для мобільних застосунків.

Джерело:Освіторія

• Інформаційні матеріали до Дня Соборності України–2023 та 105-ої річниці проголошення незалежності Української Народної Республіки

Джерело: Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів

• 02 січня 2023

Ненудні зимові канікули: добірка цікавих ресурсів

• Знакові твори української та зарубіжної літератури з фондів Українського Радіо. Один дотик - і ви вже наодинці з культовими текстами.

• Художні та документальні відеофільми про життя визначних митців, літераторів, учених, котрих дала світові українська земля, а також - про найяскравіші події в нашій історії та сучасності.

• Подкаст з улюбленими письменниками та їхніми текстами від Радіо Культура. Юрій Андрухович і його радіо, Катерина Калитко та душі її історій, Софія Андрухович і те, як влаштовано цей світ, Тарас Прохасько та інші відомі українські письменники та письменниці кожного епізоду розкажуть вам свої нові історії.

• Подкаст про Григорія Сковороду.

• Радіоблог історика Олександра Алфьорова про видатних і знаних, а також не знаних українців упродовж останнього тисячоліття.

• ​Зимова підбірка книжок від Світлана Ройз.

​

• Фільми-переможці міжнародного кінофестивалю для дітей і підлітків Чілдрен Кінофест.

Джерело:Освіторія

• 14 грудня 2022

14 грудня – день, коли Українська держава вшановує героїчний подвиг учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Лише завдяки вашій самопожертві, ціною власного життя і здоров’я, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення. 

• 13 грудня 2022

Бібліотечний урок «Новорічні традиції країн світу»

• 06 грудня 2022

6 грудня - День Збройних сил України – це професійне свято всіх військових України.

6 грудня – зовсім не випадкова дата для свята, адже саме цього дня в 1991 році було прийнято закон «Про Збройні сили України». Уперше його відзначили в 1993 році.

СПРАВЖНІ ГЕРОЇ. СПОРТСМЕНИ, ЩО ВОЮВАЛИ ТА ВОЮЮТЬ ЗА УКРАЇНУ

• 05 грудня 2022

За підтримки організації «Save the Children» та в партнерстві з Міністерством освіти і науки України створено безкоштовний застосунок «Library for All» (Бібліотека для всіх), який допоможе дітям продовжувати навчання незалежно від місця перебування.

"Онлайн-бібліотека містить українськомовні книги для дітей початкової школи. 

Платформа цифрової бібліотеки «Library For All» також може працювати в автономному режимі. Додаток доступний для безкоштовного завантаження за посиланням.

• 03 грудня 2022

3 грудня 2022 року виповнюється 300 років з дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 04. 11. 2020 року № 973–ІХ  «Про відзначення  300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди».

Крилаті думки із трактатів та листів філософа Григорія Сковороди

Віртуальна виставка Художньої літератури про Сковороду

Афоризми Григорія Сковороди

• 01 грудня 2022

1 грудня у всьому світі відзначають День боротьби зі СНІДом

День боротьби зі СНІДом проголошено Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та вперше відзначено 1 грудня 1988 року. Основною метою заходу є привернення уваги до проблеми поширення вірусу імунодефіциту людини, підвищення рівня обізнаності населення про захворювання на СНІД, його профілактику та заклик до соціальної терпимості стосовно хворих на СНІД. З 1991 року офіційним символом боротьби зі СНІДОМ стала червона стрічка.

Незважаючи на те, що збудник СНІДу був відкритий ще у 1983 році через високу мінливість вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) створити вакцину проти СНІДу поки що не вдалося.

До вашої уваги – віртуальна валеологічна година від Харківської обласної бібліотеки для дітей«Його ім’я – підступний СНІД».

• 26 листопада 2022

Щорічно, в четверту суботу листопада, в Україні відзначають День пам’яті жертв Голодоморів. Він був запроваджений Указом Президента Леоніда Кучми 1998 року. У 2022-му пам’ятна дата припадає на 26 листопада.

Пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку  від Харківської обласної бібліотеки для дітей "Голодомор – гірка пам'ять"

Музей Голодомору

Чорне крило Голодомору

"Дорогою відчаю" (Голодомор 1932-1933 років

Голодний Дух - День пам'яті жертв Голодомору

Підбірка відео, книг, виставкових проєктів Українського інституту національної пам'яті на тему Голодомору 1932–1933 років для перегляду, завантаження та поширення.

Інформаційно-просвітницькій захід до Дня пам'яті жертв Голодоморів

• 23 листопада 2022

На Полтавщині створили аудіохрестоматію для українських школярів

• 21 листопада 2022

21 листопада - День Гідності та Свободи

13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору. 

Ми різні, але Свобода та Гідність нас об'єднують і ми вільні творити своє майбутнє

Відеоматеріал «День Гідності і Свободи»

Патріотичне відео для дітей - Казка про Україну та Революцію Гідності.

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Cоціальний відеоролик «Що ти знаєш про Революцію Гідності»

Пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку  від Харківської обласної бібліотеки для дітей «Їх не забути, їх не вернути»

• 14 листопада 2022

Навчання стане ще цікавішим: українську літературу тепер можна вивчати у коміксах

• 09 листопада 2022

9 листопада - День української писемності та мови

Відеоурок-презентація до дня української писемності та мови

Письменники про мову

Кросворд «Рідна мова»

Мовознавча вікторина «Чарівні прислів’я» з кубиками Лего для молодших

Вікторина до Дня української писемності та мови

• 28 жовтня 2022

28 жовтня – День визволення України від нацистських загарбників

Про основні битви та події на шляху до звільнення України розповість електронна презентація від Харківської обласної бібліотеки для дітей "Україна – земля героїчного народу".

• 7 жовтня відкрилася виставка «Свято Покрова Богородиці – День захисника України»,присвячена Дню захисників і захисниць України, який відзначають 14 жовтня, на православне свято Покрова Богородиці. Виставка ставить за мету прослідити історію свята: від пов’язаних з Покровами народних традицій та особливого значення Покрову для козаків до військових перемог православного війська, які вважалися Дивами Покрова Богородиці, та їх відзначення, зокрема будівництвом церков Святої Покрови. У виставці використані ілюстровані книжкові та альбомні видання з фонду бібліотеки.

• 29 вересня відкрилася виставка до 81-річчя початку трагедії Бабиного яру, відколи там були вбиті майже 34 тисячі київських євреїв. Упродовж 1941-1943 років у Бабиному яру загинуло близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, полонених червоноармійців, моряків і партизанів, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників і в’язнів Сирецького концтабору. Київський Бабин яр став символом нацистської політики винищення, яка призвела до трагедії світового масштабу і викликала такий спротив народів світу, який знищив нацистський режим Німеччини у Другий Світовій війні.

• 20 вересня відкрилася виставка «Пам’ятні дати бібліотечного календаря», яка присвячена Всеукраїнському Дню Бібліотек (30 вересня) та Всесвітньому Дню Вчителя (3 жовтня).